Павло Тичина (1891–1967) — видатний український поет, перекладач і публіцист, визнаний піонером сучасної української поезії. Він значно покращив літературний ландшафт, вводячи нові теми та яскраві образи, а також удосконалюючи та вдосконалюючи поетичні прийоми.
До видання увійшли ліричні твори поета з його перших збірок. У своїй поезії П. Тичина зухвало порушує умовні ритми, а несподівані рими сполучають поезію і музику. Його рання лірика виражає свіжі емоції та глибокий зв'язок із природою, натхненний єдністю любові та світу, оцінкою нового життя та болісною надією на світле майбутнє. За словами В. Стуса, «Сонячні кларнети» П. Тичини відображають психологічний стан людини, сповнений очікуваної радості... до того, як вона станеться. Це описує людину, яка процвітає у власному просторі, вільна від минулих обмежень, приймає нові починання та надає пріоритет своїй індивідуальності.
До видання увійшли ліричні твори поета з його перших збірок. У своїй поезії П. Тичина зухвало порушує умовні ритми, а несподівані рими сполучають поезію і музику. Його рання лірика виражає свіжі емоції та глибокий зв'язок із природою, натхненний єдністю любові та світу, оцінкою нового життя та болісною надією на світле майбутнє. За словами В. Стуса, «Сонячні кларнети» П. Тичини відображають психологічний стан людини, сповнений очікуваної радості... до того, як вона станеться. Це описує людину, яка процвітає у власному просторі, вільна від минулих обмежень, приймає нові починання та надає пріоритет своїй індивідуальності.